В Україні немає ГРОШОВОГО НАВАЖКУ та НАДЛИШКУ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ.
Купівельна спроможність, навпаки, занадто низька.
Грошова маса, яка оберталася у ФРН (рейсхмарки та інші платіжні засоби) не була борговими зобовязаннями Уряду і Банку перед народом. Уряд післявоєнної ФРН не ніс ані юридичної, ані моральної відповідальності за цей грошовий наважок. Це розвязувало руки для прийняття рішення щодо конфіскаційного характеру реформи.
Карбованці є борговими зобовязаннями держави перед народом України. Їх поява - здобуток незалежності. Будь-яка спроба відмовитися від хоча б частки цих зобовязань призведе до значної втрати довіри народу до виконавчої влади. З огляду на погляди керівництва деяких сусідніх держав ця втрата довіри могла б бути катастрофічно значною.
Головною задачею грошової реформи було:
1. скорочення обсягу грошової маси;
2. реструктуризація державних та приватних боргів.
В Україні абсолютно протележна ситуація щодо скорочення обсягів грошової маси. Питання скорочення грошової маси не просто стоїть. Багато експертів (в тому числі і іноземних) констатують НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ - по відношенню до валового внутрішнього продукту грошей менше, ніж у багатьох інших країнах. Тобто, виходячи з макроекономічних критеріїв В УКРАЇНІ НЕМА ГРОШЕЙ ЯКІ Б ДОЦІЛЬНО БУЛО Б ВІДСІКТИ, КОНФІСКУВАТИ. Якби реформа проводилася б у 1993 році, то вона б, безумовно мала б конфіскаційний характер.
Водночас, значна частка грошей знаходиться на руках у населення. На 01 серпня це було 362 трлн. крб., або: - у 2.3 рази більше товарних запасів у роздрібній торгівлі (157 трлн. крб.). Тільки ЦЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ²ГАРАНТУВАЛО² СТРИБОК ЦІН БІЛЬШЕ НІЖ У 2 РАЗИ при конфіскаційних замахах Уряду;
- в 1.2 рази більше середньомісячних грошових доходів населення за 1 півріччя, які складали тільки близько 291 трлн. крб.;
- в 1.3 рази більше ГЕТЬ УСІХ грошових витрат та заощаджень за місяць (281 трлн. крб.);
- в 1.7 рази більше витрат на купівлю товарів за місяць (207 трлн. крб.)
Спроби конфіскації ²зайвих² карбованців викликали б ажіотажну закупівлю товарів, бурхливу інфляцію, зрив товарно-грошового обігу. Особливо нищівним цей удар був би для продовольчого ринку, який в основному обслуговуєься готівкою. Загроза голодомору була б цілком реальною.
До речі, ФАКТИЧНО КОНФІСКАЦІЯ ГРОШЕЙ ВЖЕ ВІДБУЛАСЯ ПРОТЯГОМ 1992-93 РР. ТОДІ НАДМІРНА КРЕДИТНА ЕМІСІЯ ВИКЛИКАЛА ЗРОСТАННЯ ЦІН ЗА ЦІ ДВА РОКИ У 2163 РАЗИ, А РЕАЛЬНА ГРОШОВА МАСА СКОРОТИЛАСЯ У 9 РАЗІВ.
На 02 січня 1992 р. заощадження населення складали 117 млрд. крб. Споживчі ціни за 1992 - 95 рр. виросли у 30498 разів. Для відшкодування втрат населення від інфляції необхідно грошові заощадження збільшити до 3568301 млрд. крб., або на 3515353 млрд. крб. (мінус заощадження населення на кінець 1995 р. = 52948 млрд. крб.). Приріст 3515353 млрд. крб. дорівнює 66.4% ВВП 1995 р. (5293000). CONTRA SPEM SPERO???
Щодо реструктуризації боргів підприємств. Це буде можливим тільки в разі забезпечення ефективного процесу трансформації фінансових зобовязань у майнові.
По номіналу можна було б обміняти 60 рейсхмарок. Решта: обмінювалася лише 10% грошей. Після перевірки податкової інспекції половина з цих 10% (5% загальної суми) поверталася у вільне використання власників. Інша половина ділилася ще раз:
20% (1% загальної суми) - поверталася у вільне розпорядження власників;
10% (0.5%) - спрямовувалася на блокований рахунок для інвестування;
70% (3.5%) - просто анулювалися.
РЕЗУЛЬТАТ - РЕАЛЬНА ПРОПОРЦІЯ ОБМІНУ СКЛАДАЛА 100 : 6.5. Обмін був украй болісним для народу. Це обумовило значну протидію реформі (див. далі п. 4***)
Будь-які схожі заходи призвели б до глибокої дистабілізації соціально - економічної ситуації в Україні. Як похідна, вибухнула політична криза з погано передбачуваними наслідками.
Ба більше: конфіскація грошей в умовах низького рівня монетизації економіки почала б спробу ще одного перерозподілу коштів. Цей рецидив шариковсько - швондерівської зрівнялівки відштовхнув би від України розвинуті країни, багатство яких базується на святості приватної власності. Втрата довіри набула б обсягів більших ніж це було після вторгнення СРСР в Авганістан. Тобто, Конфіскація грошей призвела б до морального знищення України, як держави.
Різке скорочення грошової маси унеможливило виконання накопичених короткострокових зобовязань. Тому ці борги були знецінені у пропорції 10:1.
Довгострокові - поступово виплачувалися після 1957 року.
В результаті різко скоротилися пасиви кредитних установ. Уряд був змушений випустити державні боргові зобовязання. Украй низький відсоток по цим зобовязанням (3%) фактично закрив їм шлях на ринок цінних паперів. Виникла надліквідність банків - це обумовило небачену кредитну експансію і, далі, створило інфляційний клімат у державі. Ціни почали зростати генеруючу загрозу для всієї грошової реформи.
4***) Зростання цін (за 6 місяців на продовольство +18% і на одяг +35%) викликали у суспільстві сумніви щодо доцільності обраного шляху. За даними опитування грудня 1948 року 70% опитуваних висловилися за відновлення контролю за цінами.
Проблема була розвязана:
1. відміною обмежень на зростання заробітної плати, яке в умовах широкої лібералізації господарської діяльності обєктивно не повинно було випереджувати темп зростання продуктивності праці (за 6 місяців 14 та 16%, відповідно);
2. посилення рестрикційного характеру політики Банку німецьких земель (Бундесбанку) щодо зростання грошової маси.
Тобто, подальша лібералізація господарської діяльності в Німеччині з одночасним посиленням рестрикційних обмежень щодо зростання грошової маси ²ВРЯТУВАЛИ² грошову реформу. Цей висновок має надзвичайно важливе значення для після реформеної політики всіх гілок влади в Україні. Інакше, грошова реформа не стане поштовхом для покращення ситуації.
Одночасно з грошовою реформою були суттєво знижені податки.
Були встановлені пільги для доходів, які:
1. зберігаються;
2. інвестуються.
ЦІ ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ПІДТРИМАЛИ, перш за все, ОСІБ З ВИСОКИМИ ДОХОДАМИ ТА КОМЕРСАНТІВ І, в дальнійшому, ВІДІГРАЛИ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ФІНАНСУВАННІ ПРОЦЕСА ЕКОНОМІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ.
Зниження податкових ставок призвело лише до тимчасового дефіциту держбюджету, тому що почалося швидке зростання національного доходу.
Україні необхідно в 1997 рік ввійти з новою, більш ліберальною і справедливою податковою системою.
NO COMMENTS! КОМЕНТАРІ ТУТ ЗАЙВІ!
Надзвичайно важить те, що після грошової реформи відбулася лібералізація цін. Це було здійснено всупереч рекомендаціям союзників (напевно, тому що вони були ²хворі² на соціалістичні та кейнсіанські ідеї). Але саме лібералізація цін мала надзвичайно виключне значення для успіху грошової реформи. Ефект був забезпечений рішучістю Людвіга Ерхарда - послідовного ліберала в економіці. Слід зазначити - у Великої Британії скорочення нерівності у розподіленні доходів спиралося головним чином на програми соцзабезпечення, високі прогресивні податки та націоналізацію рада галузей, контроль у розподіленні ресурсів та приборкання інфляції. В ФРН - на відновлення позицій нацвалюти, найскорішу відміну контролю за ціноутворенням. Робітники не протидіяли удосконаленню виробництва і тому високий рівень продуктивності праці був дефляційним джерелом високих темпів приросту зарплати. Зрозуміло, чому економічне чудо відбулося у ФРН, а не в Великої Британії (хоча в неї ще були колонії).
Доцільно повністю відмінити будь-яке регулювання цін та тарифів.
Грошова реформа внаслідок її конфіскаційного характеру закінчилася б катастрофою якби:
1. не вдалося моментально насичити споживчий ринок за рахунок АМЕРИКАНСЬКОЇ ДОПОМОГИ (план Маршалла);
2. за рахунок накопичених в торгівлі і фірмах запасів;
3. переорієнтації економіки на споживчий сектор.
ПРІОРИТЕТНЕ СПРИЯННЯ НАДАВАЛОСЯ ВИРОБНИЦТВУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, А НЕ ВІДНОВЛЕННЮ АБО МОДЕРНІЗАЦІЇ ²БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ².
Це дуже повчальний для України досвід.
Для блокування можливого зростання цін в результаті проведення конфіскаційної реформи треба було б Збільшити товарні запаси у роздрібній торгівлі у 3 - 4 рази: на 450 - 600 трлн. крб. Це 3 - 4 місяці роботи нашої економіки. Ще один аргумент за безконфіскаційний характер реформи.
Програма Уряду на 1997 рік повинна мати тільки один пріоритет - нарощування випуску споживчих товарів.
Тоталітарна система господарювання існувала в Німеччині тільки 12 років. Німці, які залишилися живими після війни, не встигли втрати навички вільного підприємництва. Треба також враховувати, що Німеччина була країною з історично дуже потужним середнім класом (бюргерів). Широкі верстви народу дуже добре сприйняли ідеологію вивільнення економіки, розвитку підприємництва, розкріпачення підприємств від кайданів державної регламентації.
Тоталітарна система господарювання існувала в Україні приблизно 60 років (після розгрому НЕПу). На момент проголошення незалежності тільки невеликий прошарок ²тіньовиків² мав окремі навички ведення самостійної підприємницької діяльності. Практично не було людей, які б комплексно володіли інструментарієм сучасного ринку. На момент проведення грошової реформи вже створився прошарок підприємців, але він поки що не дуже впливовий і здебільшого малокваліфікований.
Саме тому, НЕ ВАРТО ОЧІКУВАТИ ШВИДКИХ УСПІХІВ У ПІДНЕСЕННІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ. Напевно, НЕП і грошова реформа Сокольнікова дали разючі результати тому, що за роки громадянської війни не встигли винищити всіх підприємців.
Німеччина була окупована союзними військами. Грошова реформа здійснювалася під їх тиском. План грошової реформи в основному відображав погляди союзників. ГРОШОВА РЕФОРМА БУЛА ОФОРМЛЕНА НИЗКОЮ ЗАКОНІВ ВИДАНИХ ВІЙСЬКОВОЮ ВЛАДОЮ. Присутність союзних військ блокувала будь-які відчутні прояви незадоволення реформою населенням Німеччини, політична опозиція реформі в умовах окупації була просто неможливою. Жодний німецький уряд, СФОРМОВАНИЙ ПАРЛАМЕНТОМ, не спромігся б провести грошову реформу так жорстко і послідовно. Комуністична партія Німеччини була поза парламентом (перевірити?) Соціал-демократи виступали з (викоритовуючи комуністичну фразеологію) праворевізіоністських позицій. Наприклад, соціал-демократ Карл Шилер (зірка котрого швидко піднімалася) заявив: ²ЯКОМОГА БІЛЬШЕ СВОБОДИ, КОНТРОЛЬ - ЛИШЕ В МЕЖАХ НЕОБХІДНОГО². Цей вислів був у суспільстві зустрінутий найширшою ухвалою.
Україна - незалежна держава, народ якої будує демократичне суспільство з ринковою, соціально-орієнтованою економікою. Верховенство Конституції та Закону - родова аксіома цього процесу. Закони творить обрана народом Верховна Рада в якій є доволі потужне ліве крило. Зрештою це обумовлює певну уповільненість змін на краще.