Інфляційне фінансування витрат під час війни (характерне для країн, які ведуть масштабні війни) призвело до накопичення значного потенціалу бурхливого зростання цін. За роки другої світової війни готівка виросла з 10,4 до 73 млрд. рейсхмарок. Крім того, на захоплених територіях оберталося 84 млрд. окупаційних марок. Депозитно-чекова емісія виросла у 4 рази. За рахунок зростання державного боргу (330 млрд. марок) було профінансовано 1/2 витрат гітлерівської імперії. На кінець 1944 року 72% державного боргу було розміщено у кредитній системі. За умов нацистської системи контролю за господарською діяльністю інфляція мала подавлену форму і ²чорний ринок² не мав широкого розповсюдження хоча саме в цей час сформувався колосальний надлишок грошей - ГРОШОВИЙ НАВАЖОК (monetary overhang).
Після війни інфляція набула відкриту форму, ціни почали швидко зростати. Обсяг виробництва впав до надзвичайно низького рівня - НАКОПИЧИВСЯ КОЛОСАЛЬНИЙ НАДЛИШОК КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ. Завирувала гіперінфляція, створився майже всеосяжний ²чорний ринок². Стан грошово-кредитної системи характеризується багатьма авторами як ²повний розлад². Саме тому НАПЕРЕДОДНІ РЕФОРМИ ГРОШІ В НІМЕЧЧИНІ ВТРАТИЛИ МАЙЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Навіть, в легальних контрактах більш важливу роль відігравали спеціальні квитанції на реалізацію ніж гроші. Роль загального платіжного засобу і масштабу цін почали відігравати цигарки.
Накопичений у СРСР величезний інфляційний потенціал вивільнився стрімким зростанням цін з 02 січня 1992 р. в результаті їх лібералізації. Спроби ²захистити вітчизняного товаровиробника² кредитними емісіями та нормалізувати їх фінансовий стан численими заліками взаємної заборгованості протягом 1992 - 93 рр. викликали рекордну гіперінфляцію та карколомне зубожіння народу. Суспільство усвідомило - це шлях в нікуди.
Карбованець прийняв на себе левову частку фінансових негараздів перехідного періоду і виконав цим самим свою Історично-жертовну функцію. На ньому ми всі разом методом спроб та помилок вчилися прагматичному веденні грошової справи. Це відображено, перш за все, в тому що уповільнення інфляції та стабілізація курсу карбованця забезпечено переважно ринковими заходами (спираючись на скорочення кредитної емісії та розкріпачення господарської діяльності), що обумовлює збереження (принаймні, НЕ ПОГІРШЕННЯ) досягнутої стабільності. Створені умови для більш активного включення механізмів самоорганізації. Карбованець отримав всі ознаки звичайної національної валюти. КАРБОВАНЕЦЬ СТАВ НАЙДОРОЖЧИМ ФІНАНСОВИМ РЕСУРСОМ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ.